fbpx

Головна | Блог | Багатоповерховий Київ або Забудовники без кордонів

Дослідження незаконних забудов Києва - Asper Consultants
7 Червня 2018
Багатоповерховий Київ або Забудовники без кордонів

Великі гроші люблять великий бізнес. Там, де «відбити» їх можна в рази, швидко і безболісно. Де твої інтереси зможе відстояти надійний друг.
Коротше, вкладатися треба у будівництво. Чим масштабніше, тим краще. А клієнти потім знайдуться. Особливо, якщо запустити нав’язливу рекламу.
Логіка зрозуміла.
А коли починає пахнути дійсно великим кушем, забудовник може “забути” навіть про законодавство. Втім, повернемось до цього згодом. Нині ж погляньмо на реальну ситуацію у столиці.

БАГАТО ЖИТЛА ЧИ МАЛО КИЯН?

 

З 2016-ого темпи будівництва у Києві зростають на 13% щороку. Ось лишень у 2017-ому стартували продажі в 59 нових житлових комплексах, а також 45 ЖК запустили продаж нових черг.
 

Однак в середньому, за даними City Development Group, у місяць в кожному комплексі продається 5,7 квартир. Тобто фактично пропозиція досі перевищує попит.
 

Цікаво, що у 2017 й 2018 девелопери зосередились на житлі не економ-класу (на який високий попит), а на комфорт-класі. На сьогодні 45% на ринку новобудов складають квартири саме цієї категорії. При цьому, попит на них складає всього до 30%. 53% покупців досі націлені на житло у дешевшому сегменті.
 

Девелопери все частіше перепрофілюються на житлові комлекси в сегменті комфорт-, бізнес- та преміум-класу. Наприклад, в елітному Печерському районі серед новобудов взагалі відсутнє економ-житло.
 

Ця тенденція говорить про те, що забудовники продовжують шукати сприятливі місця для своїх дітищ. Навіть якщо будівництво у місцях під сонцем не відповідає вимогам містобудівного законодавства і умовам безпеки громадян.

 

(НЕ) ЗАКОННА ЗАБУДОВА

Саме так виглядає зараз мапа забудов, створена Київською міською державною адміністрацією. Червоні позначення на ній, як ви могли здогадатися, це об’єкти незаконної забудови.
 

Незаконні забудови Києва
 

Але, як власне, можна відрізнити законне від незаконного?
 

Є одразу кілька законів, які регулюють цей процес:
 

  • Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
  • Закон України “Про архітектурну діяльність”.

 

Також низка норм передбачена Державними Будівельними нормами України. Всі вони створені для того, щоб регулювати не лише земельні ресурси чи порядок забудови, але й якість житла, яке отримує покупець.
 

Аби глибше зрозуміти проблему, розділимо умовно її на дві частини: будівництво із порушеннями норм та самочинне будівництво.
 

Будівництво із порушеннями норм – це часто хитрість девелопера. Скажімо, він може порушувати містобудівні умови і обмеження та не дотримуватися вимог ДБН.
 

Зі свіжих прикладів можемо навести забудову у Солом’янському районі, де у приватній власності фізичної особи земельна ділянка для індивідуальної забудови. Попри передбачене містобудівною документацією будівництво трьох поверхів для задоволення власних потреб – будується багатоквартирний будинок. Це означає, що наявна невідповідність техніко-економічних показників поданих у містобудівному розрахунку фактично збудованому, суттєві порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил і використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
 

На жаль, така схема у Києві набирає обертів і популярності серед забудовників, а ефективних механізмів протидії майже не існує. За такими порушеннями слідкує Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, проте привести будівництво у правове поле і відповідність містобудівному законодавству на сьогоднішній день не вдалося.

 

КИЇВ ГУМОВИЙ?

Київ з кожним роком дедалі більше нагадує повноцінний мегаполіс. Та чи столиця гумова – розтягнеться?
 

Чого очікувати столиці українській і її жителям? Ще більше цунамі забудов. І все б нічого, якби спорудження відбувались за законом. І якби забудовники створювали адекватну інфраструктуру для своїх інвесторів.
 

Чарівного рецепту не існує. І апелювати до девелоперів часто марна справа. Адже контроль має здійснюватися згори – з вулиці Хрещатик, 36.

 

Автор: юрист Asper Consultants, Валерія Дударенко